ПЕРЕДМОВА УПОРЯДНИКА

В роботi вмiщенi вiдомостi про учасникiв визвольних змагань пiсля 1-ї свiтової вiйни: УВО, ОУН, Карпатської Сiчi, УПА, УГВР, зiбранi з рiзних випадкових джерел протягом довгого часу (бiльше 10 р.), тому мають неповний, хаотичний характер. В одному випадку може бути тiльки прiзвище, в iншому - якiсь другоряднi подробицi i брак основних даних, все залежно вiд джерела. Старався давати перевагу малодоступним та скороминучим джерелам - архiвам, пресi. У довiднику П.Содоля використав в першу чергу тi роздiли, де люди подаються за алфавiтом псевдонiмiв, що значно затрудняє пошук. З "Лiтопису УПА" (використаний тiльки частково) та iн. мемуарних видань розпорошенi вiдомостi збирав у одне мiсце.

Немає гарантiй, що все, написане тут, є достовiрним. На початках використовувались виключно советськi публiкацiї, про їх правдомовнiсть нема що говорити. Але i сьогоднiшнi не гарантують автоматично правдивостi. Помиляються випадково, чи вiд небажання уточняти деталi їх дофантазовують, чи прикрашують факти вiдповiдно своїм баченням. Опис людиною своєї участi в подiях не завжди збiгається з описом людей стороннiх. Наприклад, якщо вивчати взаємовiдносини двох гiлок ОУН за писаннями З.Книша i П.Мiрчука, то невiдомо - шукати правду десь посерединi чи зовсiм в iншому мiсцi... В деяких випадках в роботi приводяться рiзнi версiї чи дати подiй. Вiдповiднi мiсця пiдкресленi. Посилання на джерела зробленi безпосередньо в текстi. Тому у всiх сумнiвних випадках треба пам'ятати, що автор може вiдповiдати тiльки за вiдповiднiсть написаного джерелу. Тобто, всяке твердження, напр. "N. зробив то i то... [M]" слiд читати: "В [M] написано, що N зробив то i то..." А як було насправдi, даруйте...

Значний вклад в роботу внiс був. працiвник "Меморiалу" Роман Василько. Ним зiбранi i опрацьованi всi використанi тут матерiали архiву Меморiалу. Йому належить також доскональне вивчення архiвних справ НКВД 1940-41 рр з вiдомих процесiв 11-и, 59-и, 15-и., написано ряд статтей в пресi.

На час написання цих слiв (сiчень 2001 р.) робота мiстить понад 5 тис. назв (гол. прiзвищ). Порiвняно з реальним числом учасникiв це краплина в морi. Та хочеться мати надiю, що навiть в такому об'ємi вона може принести якусь користь. Автор не має намiру ставити на тiм крапку, а в мiру сил постiйно її доповнювати. Та навiть в такому далеко не повному станi праця стала досить громiздкою i незручною в користуваннi. В бiльшостi випадкiв читача цiкавлять вiдомостi тiльки про значнiших людей чи подiї. Тому крiм "повного" пропонується i скорочений варiант. В нього включенi головно, дiячi вiд окружних провiдникiв, курiнних командирiв i вище, та iншi, що показалися автору важливими чи цiкавими. Скорочено також i деякi статтi - за рахунок повторiв з рiзних джерел i не дуже важливих деталей. Включає бiля тисячi прiзвищ та назв. Якщо виникне бажання дiзнатись чогось бiльше, автор радо служитиме додатковою iнформацiєю (розумiється, якщо вона є).

Якщо певне призвище, назва чи лiтература повторяються в межах статтi, то вони пов'язуються гiперпосиланнями тiльки раз при першiй згадцi. Цими зв'язками не охопленi Є.Коновалець, С.Бандера, А.Мельник, Р.Шухевич, УВО, ОУН, УПА. Автор полегшив собi працю вважаючи, що не найдеться користувача, який в процесi читання потребував би пояснення, хто такий Бандера, чи що таке УПА. Вiдповiднi статтi, розумiється, є, та їх варто читати окремо.