ПРО АВТОРА

Петро Мірчук - визначна постать українського національно-визвольного руху. Його політична діяльність починається з кінця 20-х років. Вже у 1939-1940 рр. він виступає як організатор українських націоналістичних відділів молоді на Холмщині. Згодом переїжджає до Праги, щоб закінчити перервані студії у Вільному Українському Університеті. Тут 24 червня 1941 року одержує диплом доктора права і політичних наук. В цьому ж році Організація відряджає його до Відня зв'язковим легіонів ДУН (Дружини українських націоналістів), командантом яких був Роман Шухевич, потім - на Львівський терен, але не минуло й півмісяця, як гестапо схопило його і відправило спочатку до в'язниці, а потім до концтабору. У концтаборах П.Мірчук томився до приходу союзних військ у Німеччину. Після звільнення із ув'язнення за вказівкою Р.Шухевича він їде до США, щоб написати історію ОУН-УПА.

Перебуваючи за океаном, Петро Мірчук у скрутних умовах написав десятки науково-історичних праць, що неоціненними перлинами увійшли до скарбниці української історіографії. Праці П.Мірчука є для нас безцінними ще й тому, що вони були і є нині тим великим протистоянням московсько-комуністичній пропаганді, яка твердить, начеб ОУН та УПА складалися з головорізів, проти яких боролася не Москва та українські запроданці, а український народ.

Петро Мірчук у своїх науково-історичних працях ніс світовій громадськості правду, показавши повстанців ОУН-УПА як Велетнів Національного Духу, яких ніяка ворожа сила не могла збороти - їх могла скорити тільки смерть за волю рідної України. В його працях повстанці - це непереможні лицарі, спартанці, бійці за визволення рідної землі від німецького фашизму та московського большевизму, виховані на традиціях Старої України, Козаччини, Січових Стрільців. Це ті, що увібрали з молоком матері у серця свої святий дух непокори Великого Шевченка, Лесі Українки та войовничу ірраціональну волю ідеолога українського повстанського руху Дмитра Донцова.

Петро Мірчук, будучи досвідченим історіографом, зумів спалити своєю правдою чорний прапор большевицької пропаганди проти українського народу і тим самим прискорив національно-визвольну боротьбу, яка огорнула всю Україну сьогодні. До таких його праць можна віднести: нарис "Українська Повстанська Армія", "Нарис історії ОУН", "Українська визвольна справа і українська еміграція", "Відродження великої ідеї", "Трагічна перемога", "За чистоту позицій українського визвольного руху", "Українсько-московська війна", "З мого духу печаттю", життєписи М.Міхновського, Є.Коновальця, С.Бандери, Р.Шухевича, "Від Другого до Четвертого Універсалу" та "Перший листопад" про причини загибелі української революції 1917-1920 рр. та інші.

Зараз Петро Мірчук на пенсії, і мешкає у Філадельфії (США). Тричі перенісши інфаркт, він не покидає праці над другим томом "Нарисів історії ОУН".

Нарис П.Мірчука, який ми пропонуємо читачам, це - маленька, але дуже вагома частка тої Великої історії ОУН-УПА, яку нам усім ще треба писати і донести до майбутніх поколінь. І перед тим, як усвідомити ці сторінки нашої славетної історії, ми пропонуємо читачеві пильно прочитати вступну статтю "Від автора", аби збагнути, чому тут часом трапляються неточності та інші огріхи і зрозуміти труднощі, які стоять перед науковцем у написанні історії цієї героїчної боротьби нашого народу проти окупантів.

 

Михайло Стасюк

17.03.91, Львів.