Роздiл четвертий

ЗМIСТ ПРОПАГАНДИ УКРАЇНСЬКИХ ПОВСТАНЦIВ
СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ

Так як робота присвячена рейдам УПА теренами Чехословаччини, то вважаю за потрiбне окремо зупинитися на змiстi пропаганди українських повстанцiв серед населення цiєї країни. Вiн так чи iнакше визначав форми її ведення, а тому, перед початком огляду способiв донесення українськими повстанцями своїх iдей, спробуємо розкрити якi саме iдеї пропагувалися. Узагальнюючи iнформацiю, яку мiстив пропагандистський матерiал, призначений для поширення на територiї Чехословацької республiки1, можна стверджувати, що основними завданнями пропагандистської роботи повстанцiв були:

1. спростування наклепiв на український нацiонально-визвольний рух;

2. викриття iмперської сутi полiтики СРСР;

3. змалювання небезпеки для чеського та словацького народiв з боку росiйського iмперiалiзму;

4. закладення основ спiльної антирадянської боротьби народiв Центральної i Схiдної Європи.

В "Коротких вказiвках" з цього приводу сказано: "Роз'яснювати [...], що ми за правдивою демократiєю, гуманнiстю та всiма iншими шляхетними людськими iдеалами, а проти шовiнiзму, деспотизму, тиранiї i т.п. Переповiдати факти боротьби українського народу, наслiдки большевицької неволi, її форму та змiст i форму большевицького гноблення народiв взагалi [...]. Доказувати, що єдиною тривалою основою i гарантiєю безпеки, незалежностi чехiв та

 

1 Серед iнших матерiалiв, призначених для поширення в часi рейдiв на Словаччину, згаданих дещо нижче в цьому текстi, була й листiвка "Чехи! Словаки! Брати i друзi українського народу!" (1945 рiк), згадка про неї: Лев Шанковський. УПА та її пiдпiльна лiтература. - Фiладельфiя, 1952. - С.14. На жаль, авторовi цих рядкiв не вдалося вiднайти її i, вiдповiдно, використати для написання цiєї роботи.


словакiв i iнших слов'янських народiв перед загрозою нiмецького чи будь-якого iншого iмперiалiзму — є не невiльничий, вдержуваний терором СССР, але союз вiльних, самостiйних держав усiх слов'янських i схiдноєвропейських народiв та кавказько-азiйських [...]. При всiх умовах зазначувати наше протигiтлерiвське i протифашистське становище (подати факти протинiмецької боротьби нашого народу i УПА). Роз'яснити, який вклад дала Україна в розгром фашизму та якi понесла з цього приводу жертви"1. Все це вiдображено в спецiально приготованих пропагандистських матерiалах УПА.

Перше завдання — спростування наклепницької щодо УПА iнформацiї, насаджуваної бiльшовиками, — було одним iз основних. Адже ефективнiсть будь-якої пропаганди УПА серед населення дорiвнювала б нулю, якщо б були пiдстави не вiрити повстанцям. Як уже зазначалося вище, частково розбити насаджуваний мiф про "українсько-нiмецьких нацiоналiстiв" та "недобитки фашистських банд" мала б сама поведiнка воякiв УПА, їх вигляд, ставлення до населення. Проте значну роль у цьому вiдiгравали також роз'яснення, уснi, у формi розмов чи мiтингiв, та письмовi (листiвки чи iншi спецiальнi матерiали). Дуже цiкаву iнформацiю з цього приводу мiстить стаття Провiдника ОУН на Закерзоннi Ярослава Старуха-"Стяга" "До братнiх чеського i словацького народiв". Автор поступово, крок за кроком, аргументовано вiдкидає всi закиди радянської пропаганди проти УПА, зокрема, звинувачення в "реакцiйностi". "Наша iдеологiя та програма, — читаємо тут, — наскрiзь прогресивнi та революцiйнi. Основним положенням нашої iдеологiї та програми є "Свобода народам! Свобода людинi!" Це гасло — суть та кiнцева мета всiх наших зусиль, всiх наших книжок, публiкацiй, прокламацiй та листiвок. Ми вiримо в це гасло i ми вже десятки рокiв проливаємо за нього кров, ми вмираємо за нього на полях битв, в тюрмах, в концтаборах, на шибеницях — за свободу народiв та одиниць. Що в цьому поганого? Що реакцiйного? Хто смiє закидати нам реакцiйнiсть?"2. "Ми, українськi повстанцi, — читаємо в листiвцi "Чехи! Словаки! Вояки!", —

 

1 Василь Галаса. Короткi вказiвки... // ЦДАВОВУ. ф.3833, оп. 1, спр. 110, арк. 184 зв.185.

2 На жаль, авторовi не вдалося знайти оригiналу цього документа українською мовою i довелося працювати з наново перекладеним з англiйського тексту (Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Торонто, 1988. - 117. - С.125-175). Переклад зберiгається в особистому архiвi автора. Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.3.


боремося за найвищi i найшляхетнiшi, вселюдськi iдеали свободи, братерства i рiвноправности всiх народiв, ми боремося за нацiональне i соцiальне визволення, рiвнiсть i справедливiсть кожнього народу i кожньої людини! Ми кровавились за цi iдеали повних три роки в боротьбi проти нiмецької окупацiї, — i тепер продовжуємо нашу боротьбу за тi самi iдеали проти окупацiї большевицької"1. З приводу звинувачень у спiвпрацi з фашистами Старух вказує: "Ми не спiвпрацювали з нiмецькими окупантами i ми не могли спiвпрацювати, по-перше, з тої причини, що расистська та тоталiтарно-диктаторська iдеологiя в своїй основi несумiсна з нашою iдеологiєю. Всi нашi переконання, вiра, програма, зусилля, все, в що ми вiримо i за що боремося протягом багатьох рокiв — свободолюбивi iдеали людської рiвности, справедливости, нацiональної справедливости, людяности, соцiальної справедливости — суперечать системi нацистського расизму, диктатури, тоталiтаризму i тероризму. Всi iмперiалiстичнi окупанти — смертельнi вороги Українського народу i його визвольної боротьби. Ми не спiвпрацювали i не могли спiвпрацювати з нiмецькими окупантами ще з тої причини, що вони проводили iмперiалiстичну полiтику щодо України та iнших країн. Як це можливо, щоб ми, українськi незалежники, спiвпрацювали з тими, хто не визнавав нашої незалежности, а навпаки поневолював та винищував нашу Батькiвщину i наш народ?"2 Далi на пiдтвердження своєї тези автор наводить конкретнi факти (фашистськi репресiї щодо представникiв українського визвольного руху, антинiмецька дiяльнiсть ОУН, збройна боротьба повстанських вiддiлiв проти нiмцiв). З приводу звинувачень у антисемiтизмi Старух писав: "У всiй нашiй полiтичнiй лiтературi, пiдпiльних гaзетах i прокламацiях нi тепер, нi в часи нiмецької окупацiї даремно ви шукатимете хоч одне слово проти жидiв. Такi звинувачення — це чистiсiнька вигадка i брехня. Пiд час нiмецької окупацiї в численних пiдроздiлах УПА служили жиди, особливо лiкарi, де вони знайшли притулок i захист, допомагаючи своїми знаннями боротися проти терору нiмецьких окупантiв. Українська Головна Визвольна Рада в своїй платформi чiтко виклала юридичну рiвноправнiсть цивiльних прав усiх громадян України, всiх нацiональних меншин, в тому числi i жидiв"3.

 

1 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.181 зв.

2 Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.10.

3 Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.24.


Напевно, одним з найважчих завдань пропаганди УПА на теренах Словаччини було викриття iмперської сутi СРСР. Адже проти цього працював величезний iдеологiчний механiзм цiєї держави, що проголошував на весь свiт про "комунiстичний рай в країнi Рад". Це був час, коли СРСР перебував на вершинi своєї слави, коли ним захоплювалися, йому вiрили. Тому ця тема пiднiмалася практично у всiх пропагандистських матерiалах, призначених для поширення серед iноземцiв. Зокрема, в одному з них — статтi Дмитра Маївського-"П.Думи" "Большевицька демократизацiя Європи" (перекладенiй спецiально для рейду на словацьку мову) — читаємо: "СССР — не "бастiон свiтової пролетарської революцiї", а росiйська iмперiалiстична держава"1. Власне, весь нарис i присвячений доведенню цiєї тези. "Сталiнiзм, тобто росiйський iмперiялiзм, — читаємо далi, — що надiв червону сорочку й iде на пiдбiй свiту. I саме те, що цей iмперiялiзм йде пiд облудними гаслами соцiалiзму i демократiї та шляхом революцiйної доктрини марксистiв, робить з нього дуже грiзною й небезпечного ворога всiх поневолених i загрожених народiв, а зокрема тих, якi, з уваги на своє географiчне положення, знаходяться у близькiй вiддалi вiд територiї держави "робiтникiв i селян"2. В "Декларацiї Проводу Українських Нацiоналiстiв пiсля закiйчення вiйни" (цей документ, до речi, також був призначений для масового поширення в часi рейдiв Словаччиною) пiдкреслюється з цього приводу: "Найбiльш виразною iмперiалiстичною державою в свiтi нинi є большевицька Росiя"3.

Для викритгя iмперської сутi СРСР в пропагандистських листiвках наводився приклад ставлення Москви до України: "Український народ позбавлений всiх полiтичних та культурних прав, — читаємо в статгi Ярослава Старуха-"Стяга" "До братнiх чеського i словацького народiв", — життя наших людей пiд бiльшовицькою окупацiєю дуже важке. Воно нiчим не вiдрiзняється вiд життя пiд нiмецькою окупацiєю. Українцi живуть в нечувано важких умовах нацiонального i полiтичного рабства, силою повнiстю позбавленi своїх полiтичних та

 

1 Ідея i Чин. - 1945. №9 // Лiтопис Украiнської Повстанської Армiї. - Торонто-Львiв, 1996. - Т.24. С.373.

2 Ідея i Чин. - 1945. №9 // Лiтопис Української Повстанської Армii. - Торонто-Львiв, 1996. - Т.24. С.373.

3 Визвольна полiтика. - 1948. - Ч.1. - С.5.


культурних прав"1. В листiвцi "Чехи! Словаки! Вояки!" також читаємо: "Коли станете на свойому кордонi в Карпатах, гляньте з гiр — як щоночi сотнями кiльометрiв горять хати i цiлi села на просторi 800 кiлометрiв, вiд хребтiв Карпат по долiшнiй Буг! Гляньте, як виганяють там на мороз i снiг та мордують людей, як втiкають там лiсами i ярами, на снiгу i на морозi старцi, жiнки i дiти, гiрше, як за татарських часiв! Такi самi жорстокi знущання, масовi морди мирного населення, арештування, розстрiли, вивози на Сибiр i на ледовий пiдбiгуновий океан, зсилки до безконечних концентрацiйних лагерiв, грабунки i терор дiяться сьогоднi в цiлiй Українi"2.

Можливо, не так пристрасно та емоцiйно, але, натомiсть, досить чiтко проаналiзовано терористичну полiтику Росiї щодо України в уже цитованiй "Декларацiї": "Сталiнсько-большевицька окупацiйна полiтика на Українi виявляється в слiдуючих напрямках:

а) в полiтичному поневоленi українського народу, що, в загальному, зводиться до лiквiдацiї української самостiйної державности та лiквiдацiї всяких самостiйницьких змагань i спровадження українського питання до позему регiональної адмiнiстративної округи Росiї;

б) в культурнiй асимiляцiї, цебто в намаганнi найперше денацiоналiзувати українство, а потiм зрусифiкувати шляхом накинення українському народовi росiйської мови, культури, патрiотизму, традицiоналiзму, расизму i месiанства з метою перевиховання народу i створення нової совєтської ментальности людини-робота, раба;

в) в господарськiй експлуатацiї, яка виявляється в колонiяльному становищi України у вiдношеннi до московської метрополiї, у грабiжництвi наземних i пiдземних багатств та в iндивiдуальнiй експлуатацiї працюючих низiв України, через надмiрну працю i нужденну зарплату;

г) в полiцiйному терорi, що засобом збiрної, а зокрема родинної, офiцiяльної вiдповiдальности, переселеннями в пустинi Сибiру i Казахстану, засланнями до пiвнiчних концтаборiв, тюрмами i розстрiлами, а далi облавами на людей, шантажем, провокацiєю i донощицтвом придушує i паралiзує намагання народу визволитися з-пiд ненависного ярма"3.

 

1 Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.27.

2 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.181.

3 Визвольна полiтика. - 1948. - Ч.1. - С.6.


Ще одним засобом, до якого вдавалися українськi повстанцi, щоб викрити справжню суть сталiнського режиму, було доведення його тотожностi iз гiтлерiвським, що був добре знайомий чехам i словакам. У своїх iнструкцiях до рейду на Словаччину в 1946 роцi Василь Галаса-"Орлан" вказував такi гасла для усного розповсюдження та написання на видних мiсцях: "Гітлеризм — це нiмецький большевизм, большевизм — це московський гiтлеризм", "Большевицька демократiя — це новiтня тиранiя i деспотiя", "Італiйський фашизм, нiмецький гiтлеризм i московський бiльшовизм — це подiбнi тоталiтарнi диктаторськi системи", "НКВД-НКГБ — це большевицькi гестапо i СД", "Мiж большевицькою i гiтлерiвською терористичними системами нема жодної суттєвої рiзницi", "В большевикiв є концентрацiйнi лагери, збiрна вiдповiдальнiсть, масовi смертнi екзекуцiї, нацiональна нерiвнiсть i гнiт, соцiальна несправедливiсть, усе так само, як у гiтлерiвцiв, тiльки масковане пропагандою"1.

Звичайно, пропаганда українських повстанцiв не обмежувалася описом тоталiтарної дiйсностi в СРСР, наступним кроком її було зображення небезпеки росiйського тоталiтаризму для народiв Центральної i Схiдної Європи. "Большевицькi iмперiалiсти готуються на пiдбiй цiлого культурного свiту", — читаємо в одному з гасел, приготованих для рейду2. "Ми звертаємося до Вас, братiв слов'ян, чехiв i словакiв, — писав Старух, — не тiльки для того, щоб захистити нашу честь i нашу справу вiд фальшивих звинувачень бiльшовицької пропаганди, яка говорить неправду про нашу боротьбу, але також i в Ваших iнтересах, щоб розповiсти Вам всю правду про радянську тюрму народiв i попередити Вас, щоб несподiвано Ви не позволили втягнути себе в пастку, хитро поставлену для Вас найгiршими ворогами свободи народiв та людини"3. "Перспективи, якi стоять перед европейськими народами, — читаємо з цього ж приводу в статтi Маївського, — оскiльки вони мали б стати громадянами Совєтського Союзу, є зовсiм не рожевi. Вже поминаючи всю примусову чистку суспiльностi вiд усiх нацiонально свiдомих елементiв, поминаючи i ту господарську руїну, яка наступить пiсля насильної колективiзацiї, експлуатацiї, що доведуть до

 

1 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.185.

2 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! //ЦЦАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.185.

3 Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.35.


повного зубожiння усiх працюючих, — "союзним народам" прийшлось би перевести глибоку переоцiнку своїх культурних цiнностей i то з виразною метою зруйнувати їхнi самостiйнi первнi в користь спiльної "великої" росiйської культури. Прийшлось би навчитися жити в полiцiйнiй державi, в якiй не вистачає бути лояльним, треба бути ще активним визнавцем большевицької вiри, повсякчасно усмiхненим, щасливим учасником "нового життя"1. При цьому процес загарбання цих країн, вважає Маївський, вже розпочато, хоч вiн проходить ще в прихованiй формi. Фактично продовжено i аргументовано викладено цю ж думку в "Декларацiї Проводу Українських Нацiоналiстiв...": "Щодо зовнiшнього свiту росiйсько-большевицький iмперiалiзм виявляється:

а) в однобiчнiй анексiї чужих земель (терени Фiнляндiї, балтiйськi держави i друтi землi) за iсторичними i стратегiчними принципами;

б) в большевицькiй "демократизацiї" т. зв. "визволених" червоною армiєю европейських країн, що є, на дiлi, пiдготовкою до включення їх як чергових союзних республiк до московської метрополiї;

в) у вмiшуваннi в чужi внутрiшнi справи шляхом органiзацiї комiнтернiвських профспiлок i "товариств дружби з СССР", що є, власне, творенням п'ятої колони в державах, що тяготiють до центрiв конкуруючих великодержав, або й всерединi самих великодержав;

г) у видвигненнi реакцiйних iмперiалiстичних iдей слов'янофiльства й православ'я, щоб на базi слов'янського расизму i релiгiйного центризму залучувати культурно поодинокi країни до орбiти своїх впливiв;

д) в намаганнi зайняти в мiжнароднiй органiзацiї "Об'єднаних нацiй" стале керiвне становище й системою голосування i кiлькiстю голосiв виелiмiнувати будь-яке неприємливе для себе рiшення;

е) в бiльш чи менш формальнiм розподiлi свiту мiж великодержавами на окремi сфери впливiв"2.

Описуючи жахiття розгулу тоталiтарної системи в Українi, Василь Галаса застерiгав у листiвцi, зверненiй до чехiв та словакiв: "Хай це буде пересторогою для всiх народiв, якi ще не знають

 

1 Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.24. - С.382.

2 Визвольна полiтика. 1948. Ч.1. - С.3.


зблизька бiльшовицької практики! Пам'ятайте, що така сама страшна доля чекає в майбутньому i Вашi народи, коли затiсниться над Вами большевицьке ярмо! Бо московсько-большевицькi iмперiалiсти приготовляють таку долю для цiлої Европи!"1

Єдиним можливим засобом боротьби з росiйським iмперiалiзмом представники українського нацiонально-визвольного руху вважали спiльну боротьбу всiх поневолених Москвою народiв, a також тих, кому ця неволя ще тiльки загрожує. "Перед европейськими народами, — читаємо в статгi "Большевицька демократизацiя Европи", — на цiлу широчiнь стоїть, таким чином, питання органiзацiї збройної оборони перед новим жорстоким i грiзним окупантом-iмперiалiстом [...]. Всi минулi сварки за межу чи iсторичну кривду мусять зникнути, бо на порядку дня стали великi проблеми збереження вiкової нацiональної культури, збереження i захист мiльйонiв землякiв, що завтра можуть стати невiльниками i жертвами великої тюрми народiв. Хай почуття власної нацiональної пiдметности й себевартости скрiплює свiдомiсть успiшного знищення гiтлерiвської Нiмеччини, що ще так недавно здавалася непереможною"2. Заклик до об'єднання в боротьбi звучав i в листiвках УПА: "Український народ перший впав жертвою московського червоного фашизму i перший вступив до боротьби проти нього. Сьогоднi цiла Україна i з нею всi другi краї величезної тюрми народiв — СССР — горять в огнi революцiйної повстанської боротьби небувалих розмiрiв. В огнi цiєї боротьби повстає i твориться спiльний визвольний фронт усiх народiв, поневолених i загрожених большевицькою тиранiєю. Україна кличе Вас, нашi Браття-сусiди, до цього великого дiла"3. Схожi заклики мiстить i стаття Ярослава Старуха, де вiн пише: "Ми, українцi, вашi найближчi сусiди i брати зi спiльною слов'янською мовою i кров'ю, звертаємося до Вас через залiзнi, непроникнi кордони iз радянської тюрми народiв. Ми звертаємося до Вас з нашої тяжкої колгоспної панщини i пiдземної рабської роботи в шахтах, з безконечних концтаборiв смертi та депортацiй в Сибiр i вздовж пiвнiчного Океану, ми звертаємося до Вас з наших героїчних бойових лав: станьте з нами

 

1 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.181.

2 Лiтопис Української Повстанської Армiї. - Т.24. - С.382.

3 Василь Галаса. Чехи! Словаки! Вояки! // ЦДАВОВУ. Ф.3833, оп.1, спр.110, арк.181.


до спiльної боротьби проти тиранiї — за свободу народiв i людини, за нову вiльну органiзацiю слов'ян, братню сiм'ю народiв та незалежнiсть наших народiв — за новий вiльний свiт без рабства, терору i страху, без експлуатацiї та бiдування, без взаємної рiзнi та воєн. Зруйнуймо, Брати, спiльними зусиллями тиранiю i встановимо новий свiт вiльних народiв i людей"1.

Тих же основних положень пропаганди, що й у друкованих засобах, дотримувалися i в усному спiлкуваннi з населенням. Звичайно, при цьому iнформацiя подавалася дещо простiше та доступнiше. Адже розраховувалося, що говоритимуть не тiльки спецiально навченi пропагандисти i не тiльки з представниками iнтелiгенцiї чи iншими освiченими колами, що розумiються в питаннях полiтики, а й звичайнi рядовi стрiльцi iз звичайними словацькими селянами. Богуш Хньоупек у своїй книзi подає iнтерпретацiю повстанської пропаганди вустами одного з них — Яна Шкрептача з села Кольбовець Стропкiвського окресу: "Бандерiвцi цiлий час намовляли, щоб я при них органiзував нашу молодь, щоб до них приєдналася, бо вiйна ще не скiнчилася. Сталiн дасть перших п'ять рокiв словакам багато грошей, хлiба, їди i всього бiльше, нiж сам Бог. Але потiм заведе в нас колгоспи, де кожного дев'ятого буде сторожити один росiянин [...], в колгоспах не допустять, щоб робiтник прийшов до роботи пiзнiше, як 5 хвилин. I жiнки будуть спiльнi. Зараз ще є час все направити"2.

Як бачимо з усього вищесказаного, змiст пропаганди українських повстанцiв серед словацького населення був добре продуманим. Характернi його особливостi — опертя на факти та аналiз мiжнародної ситуацїї, побудова варiантiв можливого розвитку подiй в майбутньому, виходячи з вiдповiдних тенденцiй сьогодення. Особливий наголос робився на демократичних засадах iдеологiї українського нацiонально-визвольного руху, зокрема, на iдеї перебудови мiжнародних вiдносин за принципом "Воля народам! Воля людинi!" Цi чинники, плюс вiдповiдно емоцiйно забарвлене подання iнформацiї, повиннi були забезпечити сприйняття пропагованих iдей населенням Чехословаччини.

 

1 Ярослав Старух. До братнiх чеського та словацького народiв. - С.36.

2 Bohus Chnoupek. Вказ. пр. - С.282.