ПІСЛЯМОВА

От і завершилася, дорогий читачу, наша коротка мандрівка разом із героєм «Остапом» у час, що створював певні умови для розвитку національно-визвольного руху і відновлення нашої державності. Тоді в цей рух влилися найсвідоміші люди, які, розуміючи, наскільки проблематичною була розпочата справа, йшли на це, щоб засвідчити світові: є такий народ, народ, який хоче мати волю, свою державу. Автор поставив собі за мету на прикладі земляка Омеляна Польового і його побратимів хоча б штрихами окреслити тло, розкрити умови, в яких діяли повстанці, показати, як вони боролись, як переживали труднощі, як до цього руху ставилися німці та енкаведисти. Можливо, в окремих розділах ви відчули іронію й гумор, а в інших з них — надмір «офіціозу» і натуралізму, що викликало у вашій душі якісь неприємні відчуття. Але пам'ятаймо, що все це насправді пережили ті люди. Вони творили нашу історію, окремі продовжують жити у ній і залишаться, як символ, як стяг. Як взірець патріотизму, самовідданості, стійкості в досягненні державної незалежності України.

Нині триває детальне і глибоке вивчення цього феноменального явища. В західних областях України, де національно-визвольний рух був найпоширеніший, створено осередки і товариства колишніх воїнів УПА. Багато з них загинули в боях, багато було виселено на Сибір, у Магадан. Чимало інших, які виїхали за кордон України, померли там від туги за Батьківщиною. Але ті, хто живе сьогодні тут, незважаючи на підупале здоров'я, продовжують боротьбу за справедливе висвітлення історії цього періоду становлення України.

Минуло лише 60 років від створення УПА. Вірю, ще будуть написані високохудожні патріотичні твори про національно-визвольні змагання. В піснях сьогодення вже оспівують повстанські будні. Воістину сказано: «Народна слава не вмре, не загине»...

Віддаймо шану тим, хто зі зброєю ще тоді відстоював наше сьогодення, візьмімо за приклад їхні кращі риси характеру.