Борис Козловський

ОДНОСТРОЇ УПА: МУНДИР НІМЕЦЬКИЙ, ГАЛІФЕ – РАДЯНСЬКЕ…

Питання про військову форму для вояків УПА постало 1943 року, коли розпочалося масове розгортання повстанських відділів і крайових штабів.

Спочатку для обмундирування повстанців використовували запаси трофейних одностроїв різних армій, накопичених мережею ОУН. Чимало повстанців ходили у цивільному одязі, здобуваючи у боях німецькі, радянські, польські та інші однострої. Ось як згадував цей час Лука Павлишин: “Волинь виглядала як один великий військовий обоз у русі. Військо було строкате, різне обмундирування (хто що міг одягнути і взути), різне озброєння. Зате на головах стрій майже однаковий: або теплі шапки-вушанки, або петлюрівки – усі з однаковими тризубцями. Це було оунівське військо”. Нерідко повстанці одягалися в комбінований однострій: німецький мундир і радянське галіфе. Це стосувалося і взуття. Здебільшого це були радянські кирзові або німецькі ковані чоботи, рідше – черевики.

У повстанця “Дужого” однострій був як з голочки

Із розширенням терену дій та створенням “повстанських республік” з’явилася можливість шити свій військовий одяг. Скажімо, у кравецьких майстернях села Дерманя Здолбунівського району на Волині з домотканого полотна, пофарбованого у зелений колір, шили повстанські однострої, а зі шкіри – чоботи. На Закерзонні сотенний “Бродич” з власної ініціативи створив кравецьку майстерню, яка пошила для його стрільців мундири і штани з полотна, роздобутого у Словаччині. Стрільці у сотні “Дідика” були вдягнені в однострої, пошиті з конопляного полотна. Не маючи спеціальної фарби, повстанці качалися по кущах чорних лісових ягід і так отримували своєрідний камуфляж, який скидався на німецькі маскувальні халати.

Під час просування радянсько-німецького фронту на захід в упівців з’вилася можливість “обновити” однострої завдяки нападам на німецькі тилові частини. Також їх вимінювали на харчі у деморалізованих вояків угроської та німецької армій.

Упівці не мали єдиного стандарту однострою, хоча й були спроби його запровадити. Червоні партизани на початку 1944 року в одному з боїв із повстанцями захопили проектні документи однострою (призначеного для УПА-“Північ”) та відзнак, які розробляли, вочевидь, наприкінці 1943 – на початку 1944 років.

Однострої доповнювалися ременями з пряжками, на яких зображали тризуб. Власні пряжки повстанці почали використовувати вже у перші місяці існування армії. Їх переробляли з німецьких, польських, радянських пряжок, вирізаючи ворожу символіку (зірку, свастику), і накладали тризуб. Найпоширенішими були пряжки, виготовлені з гарматних гільз. Траплялися також пряжки, виготовлені за проектами самих вояків – їх відливали з металу у саморобних формах.

(За матеріалами статті історика Андрія Сови з книги “Українська повстанська армія. Історія нескорених”).

"Високий Замок", № 191(3598), 18 жовтня 2007 р.